Це не смерть, а смерч з косою твій народ поклав без бою...
У цьому році минає 82 роки від жахливих подій на Україні – подій, що своєю жорстокістю і звіринністю в людській подобі не знаходять прикладу в історії людства. В ці роки винищено понад 7 мільйонів українського народу, які загинули в страшних голодових муках, шляхом навмисно влаштованого голоду в Україні. Цей голодомор 1932-1933 рр. –«неопалима купина» українського народу – кущ, який ніколи не перестає горіти, рана, що ніколи не загоюється. З кожною жалібною річницею ця рана відновлюється й з’являються все нові і нові документальні спогади свідків тих жорстоких подій, появляються прозові й віршовані твори, які змальовують ті жахіття, що прийшлось пережити нашому народові на своїх рідних землях.
26 листопада в селищній бібліотеці оформлено книжкову виставку "Невиплакані сльози України" присвячена Дню пам'яті жертв Голодомору 1932-33р.р.